понеділок, 19 травня 2014 р.

Рецензія на фільм "Хвіст виляє собакою"

Американська комедійна драма народилась ще у 1997 році. Картина створена на основі роману Ларрі Байнгарта «Американський герой».

Сюжет. У фільмі зображено вплив ЗМІ, влади на суспільство. Президент США втягнутий у сексуальний скандал напередодні виборів, які мали відбутись всього через 11 днів. Для того, щоб повернути довіру людей, президент створює високопрофесійну команду спеціалістів, яка й робить все реальне й нереальне для забезпечення «чистоти» репутації.
 Ця PR-служба зробила гучну сенсацію. Нею стала війна з Албанією. Вони організують шоу у світовому масштабі з істинно голлівудським розмахом.
Цей фільм є проявом хитрості, підступності, гумору та розуму, які вдало поєднуються й зображують необхідну картинку.

Стрічка «Хвіст виляє собакою» є яскравим прикладом впливу ЗМІ на населення. На превеликий жаль люди є звичайними ляльками, якими керує політична банда. Суспільство є настільки довірливим, що «їсть» усе,що подає ЗМІ.  Впенено можна сказати, що режисер Баррі Левінсон змушує глядача не переглядати фільм, як розвагу, а як привід замислитись.

Було цікаво спостерігати за тим, як може піддаватися маніпулюванню все людство та як кілька розумних людей роблять це з успіхом через засоби масової інформації. Звичайно що після перегляду я почала порівнювати ту розіграну ситуацію з ситуацією у нашій країні, знайшовши на жаль багато спільного. Подивитись тільки на жителів Росії, які вірять у те, що подає  їм ЗМІ.

Це є ніщо інше як інформаційна війна. Такі дії вкотре доводять, що ЗМІ - це глобальна потужна система. За допомогою зображення вона може впливати на соціум, вкладаючи той зміст, який є вигідним.


Фільм був випущений незадовго до скандалу Левінскі і подальшого вибуху фармацевтичного заводу Аль-Шифа в Судані, пов’язаних з адміністрацією Клінтона. Тому багато хто називає цю кінострічку пророцтвом.

Баррі Левінсон вирішив оприлюднити брудні інтрижки влади, тих , хто просиджує свої штани не де-небудь , а в Білому Домі. Хоч і з вигляду будинок білий, чистий і,здавалося б, невинний, але в стінах цього будинку брехні– по горло.


Режисер прагнув показати, що інколи від нас, населення, взагалі нічого не залежить, що іноді  саме хвіст виляє собакою.





Немає коментарів:

Дописати коментар